Източник
-
едновре́менен -
Който става в едно и също време с друг.
Едновременни действия.
- равномерен
- на еднакви интервали
- изохронен
едновременно
— наречие
Започнете едновременно.
| единствено число | множествено число | |||
|---|---|---|---|---|
| мъжки род | женски род | среден род | ||
| нечленувана | едновременен | едновременна | едновременно | едновременни |
| членувана | едновременния | едновременната | едновременното | едновременните |
| с пълен член | едновременният | — | — | — |